Львів: церква св. Анни
Церква відома багатьом, оскільки розташована на перетині вул. Шевченка і Городоцької, тобто на дуже людному місці.
Тим не менше, пам'ятка належить до розряду маловідомих. Тобто багато про неї знають, але переважно не здогадуюються, яку давню історію ховають її грубі стіни. В той час, як навколишні кам'яниці збудовані приблизно кін. ХІХ--поч. ХХ ст., то колишній костьол старіший за них усіх. Значно старіший.
Історія цієї святині починається ще в далекому 1495 році, коли у Львові повстали кравецькі підмайстри, яких дістали особливо важкі умови праці, і вони вирішили вночі втекти з міста. Однак, як розповідає Борис Мельник в своїй чудовій книзі "Вулицями Стародавнього Львова", неподалік їх наздогнала міська сторожа--ціпаки. Ремісники вступили в бійку, але озброєні ціпаки мали значну перевагу. Кілька підмайстрів було вбито.
На цьому місці їхні товариші потім насипали могилу і поставили стовп з хрестом. А в 1505 році зусиллями кравецького цеху зведено невеликий костел, який було названо іменем святої Анни. Він, однак, згорів за декілька років під час набігу волохів. Святиню було відбудовано (як свідчить сайт Центру Міської Історії, цього разу вже з каменю), однак, 1648 року (здогадайтесь чому) костел було знищено знову.
Наступна версія костелу була завершена у 1673 році у стилі барокко. Це, в принципі, уже та будівля, яку ми бачимо нині. Однак, вона була дещо перебудована наприкінці ХVIII століття. 1864 року була відреставрована. При костьолі було засновано монастир августинів. До храму збоку добудовано плебанію, будівля якої походить із середини XVIII ст. (пер. 1886р.)
За совєтів там була спочатку каса попереднього продажу залізничних квитків, а потому--комісійний меблевий магазин.
У 1990-х комплекс передали греко-католицькій церкві. Будівлі костьолу і плебанії були ґрунтовно відреставровані. Має церква і нехитру ілюмінацію (один потужний прожектор, який освітлює весь фасад). Виглядає гарно як вдень, так і вночі.
І ще одне. На вежі костьолу вгорі є три круглих віконця (на три різні сторони). А до війни там був годинник. Варто його відновити--це додасть споруді шику. Ех, люблю я старі годинники на вежах.
© 2009, Мандри Україною. Всі права застережено. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе тільки за наявності гіперпосилання
Тим не менше, пам'ятка належить до розряду маловідомих. Тобто багато про неї знають, але переважно не здогадуюються, яку давню історію ховають її грубі стіни. В той час, як навколишні кам'яниці збудовані приблизно кін. ХІХ--поч. ХХ ст., то колишній костьол старіший за них усіх. Значно старіший.
Історія цієї святині починається ще в далекому 1495 році, коли у Львові повстали кравецькі підмайстри, яких дістали особливо важкі умови праці, і вони вирішили вночі втекти з міста. Однак, як розповідає Борис Мельник в своїй чудовій книзі "Вулицями Стародавнього Львова", неподалік їх наздогнала міська сторожа--ціпаки. Ремісники вступили в бійку, але озброєні ціпаки мали значну перевагу. Кілька підмайстрів було вбито.
На цьому місці їхні товариші потім насипали могилу і поставили стовп з хрестом. А в 1505 році зусиллями кравецького цеху зведено невеликий костел, який було названо іменем святої Анни. Він, однак, згорів за декілька років під час набігу волохів. Святиню було відбудовано (як свідчить сайт Центру Міської Історії, цього разу вже з каменю), однак, 1648 року (здогадайтесь чому) костел було знищено знову.
Наступна версія костелу була завершена у 1673 році у стилі барокко. Це, в принципі, уже та будівля, яку ми бачимо нині. Однак, вона була дещо перебудована наприкінці ХVIII століття. 1864 року була відреставрована. При костьолі було засновано монастир августинів. До храму збоку добудовано плебанію, будівля якої походить із середини XVIII ст. (пер. 1886р.)
За совєтів там була спочатку каса попереднього продажу залізничних квитків, а потому--комісійний меблевий магазин.
У 1990-х комплекс передали греко-католицькій церкві. Будівлі костьолу і плебанії були ґрунтовно відреставровані. Має церква і нехитру ілюмінацію (один потужний прожектор, який освітлює весь фасад). Виглядає гарно як вдень, так і вночі.
І ще одне. На вежі костьолу вгорі є три круглих віконця (на три різні сторони). А до війни там був годинник. Варто його відновити--це додасть споруді шику. Ех, люблю я старі годинники на вежах.
© 2009, Мандри Україною. Всі права застережено. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе тільки за наявності гіперпосилання
опубліковано uatravel | 12:38
4 коментарі(в):
Ех, люблю я ерудованих та ще й дотепних блоггерів! Здогадайтесь, чому. Бо додають до всього шику! Молодець!
А як же історія годинника? Хотілося б дуже дізнатись про нього детальніше...
Адже ж був годинник, правда ?
Годинник був встановлений під час перебудови вежі у середині 19-го століття. Його смерть наступила із приходом совітів. Чекаємо на його воскресіння:)
А детальніше можна почитати туткаво: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B8_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29
Дописати коментар
Підписка на Дописати коментарі [Atom]
<< Головна сторінка