Мандри Україною

неділю, 16 серпня 2009 р.

Луцьк

Перше, що кидається в очі у Луцьку, а також по всій Волині—це досить добрі дороги. Відвідувачів зі Львова ці добрі дороги довозять до Луцька з південного заходу. Коли через декілька світлофорів справа зависочить гострий шпиль лютеранської кірхи—це означає, що слід повернути направо і за пару хвилин вражено кліпати очима на могутній кафедральний костел Петра і Павла, збудований 1606р. А зразу за костелом розташований він—замок Любарта, фантастичний, казковий, у стилі «Володаря перснів»… Оточений гігантським муром, над ним нависають ще грізніші Три Вежі, що нагадують три кити, на яких тримається Земля.

Замок цей старий як світ, споруджений князем Любартом ще 1340—1384 рр. (хоча добудовувався він аж до 1542р.) . Тим не менше, попередня Луцька фортеця була збудована, за деякими даними, близько 1000р., коли Володимир Великий відвоював Волинь у поляків. Однак, лучани були змушені розібрати свої укріплення, коли Галицько-Волинська держава попала під монголо-татарське іго.


Яке ж тоді мусить бути старе місто, коли тільки перша відома фортеця була збудована на поч. ХІ століття?


Перша письмова згадка датується 1085 роком у Іпатіївському літописі. Однак, історичні джерела свідчать, що місто виникло ще в далекому VIII столітті (нічого собі!), в час, коли сюди із Моравії проникає християнство, яке тут зявляється, як ми бачимо, набагато раніше, ніж над Дніпром.


У XIV столітті Волинь входить до Великого князівства Литовського. 1340 року, як було згадано вище, князь Любарт починає зводити замок, вже той, який вабить туристів сьогодні. 1388 року великим князем Литовським стає Вітовт, який вибирає Луцьк за свою резиденцію і місто фактично стає однією із столиць литовської держави. Місто інтенсивно розвивається.


У 1429 році у місті відбувається великий зїзд європейських правителів, серед них—король Польщі Ягайло, імператор Священної Римської імперії Сигізмунд, господар конференції, Вітовт, звичайно, а також датський король Еріх XIV, великий князь Московський Василій, онук Вітовта, молдавський воєвода, татарські хани перекопської, волзької та донської орд; крім того, представники і посли багатьох інших держав. Кожного із цієї веселої братії супроводжував цілий почет із лицарів, вельмож та іншого панства. На честь правителів влаштовувалися бенкети, дзвонили дзвони церков та костелів, привітання від руської, латинської, єврейської, караїмської та вірменської громад. Одним словом, мегаподія. На порядок денний конференції було поставлено багато питань, таких як протистояння туркам у Європі, проголошення Литви королівством і т.д.


Після цього місто зявляється на всіх європейських картах і отримує магдебурзьке право.

Для Луцька настав зоряний час. Розвиваються ремесла і торгівля, місто активно розбудовується. Як стверджує сайт welcome.lutsk.ua, протягом XIV-XVI століть Луцьк стає політичним, військовим, і адміністративним центром усієї України-Русі. Звідси поширювалась культура на решту русинських земель, зокрема - Волинське право і Волинський статут. Тодішній Луцьк був у колі інтересів не лише Великого Литовського князівства, а й могутніх Російської та Австро-Угорської імперій. Тут свою резиденцію влаштовує і польський королівський канцлер Альбрехт Радзівіл.


У місті було багато церков, костелів, а також монастирів різних орденів—єзуїтів, кларисок, домініканців, шаріток, бригідок та інших. Всі вони мали свої монастирі, деякі збереглися дотепер. Не дивно, що місто в ті часи називали «маленьким Римом Сходу».


Покровська церква


Синагога


Десь у той час будуються православна Покровська церква (точна дата побудови невідома—за деякими даними, це XV століття, за іншими—ХІІІ, однак, у 1583 році споруда згадується як дуже стара), ренесансний Петропавлівський кафедральний костел із келіями (1606 р., архітектор -- Джакомо Бріано, той самий, шо і Львівського костьолу єзуїтів), що після пожежі 1781 року був дещо перебудований у класицистичному стилі, оборонна синагога (1626-29 рр.), яку через її оборонний характер називають «малим замком». Щодо синагоги, то взагалі існує версія, що існуюча перебудована із божниці 1429 року побудови, а той взагалі XIV століття. Якщо це правда, то це by far найстаріша зі збережених синагог в нашій країні. Теоретично може бути, адже євреї в наших краях вже були віддавна.


Петропавлівський костел і келії монастиря


До Петропавлівського костела з півдня було прибудовано колегіум який довгий час відгравав велику роль у культурному і науковому житті міста.


Петропавлівський костел на фоні міста


Під час визвольної війни під проводом Хмельницького місто було досить знищене і після того йому вже не вдавалось досягти такого розквіту.


Тим не менше, у 1752-55 роках будується розкішний бернардинський костел і монастир, у стилі пізнього барокко (арх. Павло Гіжицький, до речі, архітектор єзуїтського костелу в Кременці, якшо не помиляюсь, а також автор проєкту уконостасу в Пліснеському монастрі в Підгірцях). Костелом він був до 1867 року, після чого (1876—79 рр.) його перебудовано під православну церкву. Освячений він був 1880 року як собор Святої Трійці. Зараз храм належить УПЦ КП і є центральним храмом міста Луцька.


Троїцький кафедральний собор


На початку ХХ століття у Луцьку проживали німецькі колоністи, які збудували неготичну лютеранську кірху, яка знаходиться неподалік від замку та Петропавлівського костелу.



Вид на кірху від Петропавлівського костелу


Недалеко від костелу також знаходиться двоповерховий будиночок, в якому проживала родина Косачів, з якої, як відомо, походять дві славнозвісні письменниці Олена Пчілка та Леся Українка.

Приємно пройтися луцьким корзо—вулицею Лесі Українки, яка тягнеться від Троїцького собору і вниз. Забудова складається як із дореволюційних будинків ХІХ-поч. ХХ століття, так і пізніших польських, збудованих у 1920-30 роках у стилі раннього конструктивізму. Також у центрі є багато сталінського ампіру, що зовсім навіть не робить вигляд міста гіршим.


Стометрівка


Університет


У Луцьку також є музей військової техніки—там можна оглянути радянські танки, катюші, зенітки і навіть літаки та гвинтокрили. Знаходиться він недалеко від центру.


Ой-ой-ой! За цими всіма теревенями ми забули детальніше розповісти про замок. Як згадувалось раніше, будувався він у 1340—84 роках, але добудовувався пізніше аж до XVI століття. Тому у архітектурі споруди простежується як готика (наприклад, характерне дзюбате склепіння вїзної брами), так і ренесанс. Замок складається із трьох веж—Воротньої (зрозуміло, це там, де ворота), Владичої та Стирової, а також стін, що їх зєднують. Біля Воротньої вежі видно залишки палацу, в якому проживали господарі замку.

В центрі фортеці була розташована церква Івана Богослова, збудована у класичному візантійському стилі. Тут були поховані Любарт, а також інші волинські князі. Храм був відомий також тим, що у XV столітті тут висвячували московських єпископів. Храм не зберігся, однак це стосується тільки наземної частини. ЇЇ підземелля і крипта збережені добре і є відкритими для туристів.

На території замку також можна побачити споруди пізніших часів—шляхетський будинок 1789 року та палац єпископа (1814).



Це так званий Верхній замок, у якому розташовувалася резиденція князів. Крім нього, оборонну здатність міста посилював іще Окольний замок, розташований нижче. Мав він 4 муровані і 4 деревяні стіни, довжина яких разом сягала 760м.


Окольного замку вже давно нема, але збереглася одна-єдина його вежа. Це так звана вежа Чарторийських, яку нам, на жаль, не вдалося знайти за браком часу.


Це не страшно. Історичні епохи припливають і відпливають, замітаючи за собою більшість слідів, і потім ці сліди доводиться видобувати із-під землі у вигляді глиняних черепків, мечів, монет, виносити їх, запилюжених, із підвалів старих бібліотек та архівів, аналізуючи їх опісля на конференціях, на сторінках газет і книжок… Однак, подекуди ця історія ще дуже навіть жива і лупає на вас своїми очиськами із вікон старих церков, костьолів, синагог, замків і палаців. До таких міст хочеться повертатися ще і ще.


Театр


© 2009, Мандри Україною. Всі права застережено. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе тільки за наявності гіперпосилання.




Крім власних матеріалів, була використана інформація сайтів welcome.lutsk.ua, Вікіпедії, silverwolf.lviv.ua, Замки і Храми України.


Ключові слова: Луцьк архітектура, Святотроїцький собор, Павло Гідзицький, Верхній замок, Окольний замок, Вежа Чарторийських, Замок Луцьк, кафедральний собор Петра і Павла.