Мандри Україною

неділя, 28 березня 2010 р.

Рогатин

Рогатин. Площа Ринок (вона ж площа Роксолани)

Рогатин – старовинне місто, розташоване на давньому Волоському шляху, десь на півдорозі між Львовом і Станіславом. Зараз через столицю Рогатинського району проходить модернізована версія цього шляху—автотраса Львів--Івано-Франківськ.

Незважаючи на своє вигідне розташування (траса ж бо проходить через сам центр міста), Рогатин зараз не є розкрученим туристичним центром. А дарма, бо місто є дуже навіть цікаве і там є на що подивитись. А такі памятки, як церква Різдва Богородиці і деревяна церква Святого Духа, є справді унікальними.

Перша письмова згадка про місто Рогатин походить із 1184 року. Місто тоді належало боярам Рогатинським. Саме у ті часи будується вищезгадана церква Різдва Богородиці, найдавніша памятка міста. Свідченням її давності є виявлений напис словянськими цифрами «1184», що вважається датою її побудови. Відтоді споруда пережила через безліч перебудов різного часу, що зробило її особливо унікальною. Зовні вона не зовсім схожа на типову давньоруську церкву, як ми собі звикли уявляти. Церква має виразно готичні дзюбаті вікна, а також ренесансного вигляду портал. Від давньоруських часів походять апсидна частина і арки на фасадах. [4]

Як це було типово для тих часів, церква мала не тільки культове, а й оборонне призначення. Вона відігравала роль важливого оборонного форпосту міста. Про це свідчить не тільки оборонний вигляд самої церкви зі своїми бійницями, але й також збережені оборонні мури з в’їзною брамою і вежею, які датуються XIII-XIV століттями. Як і сама церква, ці оборонні елементи чудово відреставровані. Трохи незрозуміло, чому мури і оборонна вежа такі невисокі, а бійниці розміщені не вище людського росту. Скидається на те, що ці споруди частково ввійшли в землю.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці з її укріпленнями

Церква Різдва Пресвятої Богородиці була значним культурним осередком для місцевих русинів-українців. Саме при ній брати Юрій та Іван Рогатинці домоглися права організувати в Рогатині місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут, допомогли відкрити при ньому школу, прислали зі Львова дяків-учителів.

Церква разом із оборонними мурами з вежею становить дуже цікавий туристичний обєкт. Розташоване це кам’яне диво на площі Ринок, яка тепер називається іменем Роксолани. Однак, це—зовсім навіть не єдина вартісна річ у місті, хоча навіть її самої достатньо, щоб Рогатин був вартим уваги відвідувачів.

Якщо підемо дорогою, яка проходить повз оборонний мур і вежу кудись вниз, вийдемо до деревяної церкви Святого Духа, що розташована над річкою Гнила Липа. Церква, побудована 1598 року, згідно з деякими припущеннями, є відбудованим аналогом своєї попередниці, у якої правив батько знаменитої Насті Лісовської-Роксолани, яка потрапивши у татарський полон, згодом стала улюбленою жінкою турецького султана Сулеймана Пишного.

Церква Святого Духа

Дана церква також представляє значну мистецьку цінність, що розуміли ще за радянських часів. Вона була відреставрована і там було влаштовано музей. Разом із низкою інших західноукраїнських деревяних храмів церква Святого Духа є кандидатом на внесення до світової спадщини ЮНЕСКО.

На церковному подвірї розміщений давній цвинтар із старезними могилами. А внизу тихенько собі тече Гнила Липа, якою простує грізний флот місцевих гусей. Місце дуже затишне і романтичне, в тому числі й у самотній, зимнющий і похмурий березневий день.

Оглянувши церкву і насолодившись її таємничою атмосферою, повертаємось попри церкву Різдва до серця міста—Ринкової площі.

Особливо активно на цій площі життя почало вирувати після отримання містом Магдебурзького права у 1415 році, завдяки чому почався інтенсивний розвиток міста.

У 1535 році польський король Сигізмунд підтвердив привілеї Рогатина, що сприяло становленню міста як важливого ремісничого і торговельного центру Галичини, (рогатинські ярмарки і торги тривалий час не поступалися навіть львівським). Також місто одержало герб із зображенням в центрі рога оленя і латинської букви R. [3,5]

Десь в XVI ст. почалася міграція євреїв із Сілезії, Польщі та Угорщини на Галичину, і в Рогатині утворилася єврейська громада.

Саме тоді формується забудова передмістя, в тому числі й Ринкової площі. По центрі майдану, де тепер пам’ятник Роксолані, 1539 року була збудована ратуша, при якій містилися майстерні, що виробляли сукно.[5]

На жаль, житлової забудови тих часів у Рогатині не збереглося. Ансамбль площі Ринок, як і цілого середмістя, складають сецесійні камяниці ХІХ-ХХ ст. Однак, цікаво, що будинки, що ними забудовано те­пер ринкову площу, стоять на давніх фундаментах і мурованих льо­хах, призначених колись для зберігання товарів, тобто є значно давнішими за самі будинки [5]. Є сенс ці підвали ретельніше дослідити і відреставрувати, як це робиться за кордоном і навіть у Львові. У них можна розмістити кавярні, сувенірні магазини, музей, якусь мистецьку галерею. Однак, для того потрібно, щоб Рогатин почали відвідувати велика кількість туристів.

Ріг площі Ринок

На площі містився міський водозбір, вода до якого надходила дерев'яними трубами. На кутах ринку починалися головні вулиці міста, що вели до Львівської, Галицької та Краківської брам і далі переходили в гос­тинці. Місто звідусіль захищали широкий вал та рів. Залишки земля­них укріплень подекуди збереглися вздовж сучасних вулиць Фортеч­ної та Валової. В люстрації 1572 року згадується, що «старе місто обведене було парканом», тобто дерев'яним частоколом, вкритим ґонтовим дахом. Пізніше на його місці виросли кам'яні мури. [5]

Відсутність ратуші на Ринку значною мірою компенсує костел св. Миколая зі стрункою 30-метровою вежею, прикрашеною годинником, розміщений з протилежного відносно церкви Різдва Богородиці боку площі. Офіційна храм датується 1666 роком, однак, на думку більшості дослідників, це лише дата відновлення храму після пошкоджень, завданих костелу під час українсько-польської війни 1648-54 рр. [4]

Костел гармонійно поєднує у собі риси готики і ренесансу. Був неодноразово знищений і відбудований. Реставрували його як і за Союзу (як бачимо, Рогатину пощастило, що за радянських часів його пам’ятки не тільки не нищились, але й відновлювались), так і за часів незалежної України.


Миколаївський костел

Як і церква Різдва, костел виконував і оборонну функцію. Висока вежа костелу використовувалась як спостережний пункт, а під час облоги міста його захисники вели вогонь по ворогу з вузьких бійниць костелу.[5]

Був у Рогатині і дерев’яний замок, збудований у 1567 році. Від замку, однак, нічого не залишилося. В’їзд до замку здійснювався через кладовище костелу.[1]

У передмісті Великі Бабинці (15 хвилин ходи від центру міста) варто відвідати ще одну дерев’яну церкву--св. Миколая, споруджену 1729 року. Біля церкви розташований кіркут—єврейський цвинтар.

Крім кіркута, пам’ять про єврейську громад міста береже синагога кін. ХІХ—поч. ХХ ст. Розташована вона на вулиці Валовій.

У місті також є садиба ХVIII століття по вулиці Грицая, 57, дві гімназії—українська ім.. Володимира Великого та польську імені Петра Скарги, які відіграли велику роль у культурно-освітньому житті міста, а також монастир василіянок початку ХХ ст. Ну і ряд гарненьких кам’яниць ХІХ-ХХ століття.

Ось таке-то воно місто Рогатин.

Пам'ятник Роксолані


Перспективи розвитку

Зараз місто не має ані серйозної промисловості, ані розвиненої сфери послуг. Однак, його вигідне розташування створює сприятливі умови для інвестицій, а наявний туристичний потенціал—для розвитку культурного життя міста і пов’язаної із туризмом сфери послуг.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (XII-XV ст..) із мурами і вежею, оборонний костел XV-XVII ст., дві дерев’яні церкви—Святодухівська кін. XVI ст. із старим цвинтарем і Миколаївська XVIII ст. мали б зацікавити найвибагливішого туриста. До цього слід додати забудову центру міста, церкву св. Юрія ХІХ ст., єврейський кіркут, і простеньку і не дуже стару, але все-таки синагогу, а також легендарну постать Роксолани.

Однак, щоб привабити відвідувачів, потрібно здійснити промоцію міста, організувати якийсь фестиваль, відреставрувати деякі занедбані пам’ятки (як-от синагога чи кіркут), а також і вищезгадані старовинні підвали, у яких можна влаштувати затишні кав’ярні, якусь навіть невеличку арт-галерею, на кшталт «Дзиги» у Львові. Все можна зробити, потрібні тільки люди, які б за могли це взятися.



© 2010, Мандри Україною. Всі права застережено.

Будь-яке використання матеріалів даного ресурсу можливе лише за наявності гіперпосилання.

При написанні матеріалу, крім власних, використовувались такі джерела: книга Ореста Мацюка «Замки й фортеці Західної України» [1], сайт «Замки і храми України» [2], Вікіпедія [3], сайт «Тут був я» [4], банк рефератів refine.org.ua [5]

Теги: Рогатин історія, Рогатин архітектура